Навколишній світ. 1 клас.
Тема. Що потрібно знати школярику.
Мета: уточнити і доповнити відомості дітей про навчальне приладдя, шкільні предмети й правила поводження в школі; повторити з учнями, як правильно сидіти за партою та тримати олівця; розвивати увагу, пам'ять, мовлення сприйняття, розумові операції, виховувати бережливе ставлення до шкільного майна.
Обладнання: шкільне приладдя, таблиця "Сиди правильно".
Хід уроку
І.Самовизначення до діяльності
ІІ. Актуалізація знань
Методичний коментар. Проблемна задача, яка мотивує вивчення нової теми, вже включена до теми уроку. У процесі обговорення даної проблеми вчитель з'ясовує рівень тих відомостей, які мають діти. Для підготовки до вивчення нової теми використовується допоміжний матеріал.
- Послухайте загадки про різні речі, необхідні школярику. Спробуйте їх відгадати й запам’ятати слова-відгадки.
Загадки: Невеликий мокрий птах
Ходить дзьобом по грядках.
(Ручка)
Дивишся - чистенька,
Поглянеш - рівненька,
А станеш читати -
Спіткнешся.
(Книжка)
Чорний Іван
Дерев'яний капкан,
Де носом проведе,
Там помітку прокладе.
(Олівці)
У коробці спочивають
Спритні хлопці - молодці.
Убрання барвисте мають
І загострені кінці.
На папері слід лишають,
А зовуться ...
(Олівці)
Виводить букви і слова
Ота цікава штучка,
В руці виблискує здаля
Нова гарненька ...
(Ручка)
Не сорочка, а зшита,
Не кущ, а з листочками.
(Зошит)
ІІІ. Постановка навчальної задачі
- Перелічіть речі, про які були наші загадки?
(Книжка, олівці, ручка, зошит).
- Чи візьмете ви їх до школи?
- Як їх називати одним словом?
З допомогою вчителя першокласники усвідомлюють, що речі, необхідні їм у школі, називають навчальним приладдям.
ІV. Побудова проекту виходу з утруднення
("відкриття" нового знання)
Учитель пропонує назвати інші відомі предмети з даного ряду, який вивчається. Для того, щоб учні краще засвоїли це родове поняття, можна вивчити вірш "Портфель" В. Бойченка, знайти в ньому назви навчального приладдя, провести бесіду про необхідність берегти його.
Портфель - мій друг і помічник
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з'їхати з гори!
В. Бойченко
- У класі багато речей (парти, дошка, ігротека, книжки, зошити), якими користуються всі учні. Їх треба берегти так само, як і особисті речі.
- Клас тримаю в чистоті.
- Бережу свою парту і свої книжки.
- У класі не бешкетую й не граюся.
- У коридорі ходжу спокійно, не збиваючи нікого з ніг.
- Стінки в класі та коридорі не для того, щоб я на них вчився писати. Для цього є дошка. Стежу, щоб вона завжди була чистою.
- Кожний, хто заходить до мого класу, говорить: "У такому класі я б жив!"
- Як ви виконуєте ці правила? Яке з них найважче виконувати й чому?
- Що ви скажете про свій клас? Чи вмієте ви його берегти?
- Як ви розумієте прислів'я та приказки про бережливість?
1. Що сьогодні збережеш, завтра знадобиться.
2. Чужого не зберіг - свого не побачиш.
1. - Чи достатньо знати лише те, що треба покласти до портфеля, для того, щоб навчатися в школі? Що ще повинен знати першокласник?Вчитель підводить обговорення до висновку, що треба знати правила поведінки в школі. Далі діти разом з учителем "відкривають" для себе ці правила.
2. Фізкультхвилинка - гра "Правила для учнів"
( Учитель читає, а діти імітують відповідні рухи )
Заходить учитель - треба встати.
(Встають)
Коли він дозволить, тихо сядь.
(Тихо сідають)
Спитати хочеш - не гукай.
(Сваряться пальчиком)
А тільки руку підіймай.
(Підіймають руку)
У школі парту бережи.
(Витирають кришку парти)
І на парті не лежи.
(Схиляються на столи)
Щоб урок минув не марно,
Треба сісти рівно, гарно.
(Виправляються, складають руки попереду себе)
Не стрекочи на уроках.
(Зображають руками теленькання язиком)
Як папуга чи сорока.
(Махають руками, ніби крилами)
- Яке з правил вам найважче виконувати? Чи згодні ви з такими правилами, чи завжди дотримуєтесь їх?
V. Первісне закріплення матеріалу в зовнішньому мовленні.
Виконання завдання №5 на с. 9 підручника вчитель проводить у вигляді гри "Що для чого"?
Перед виконанням цього завдання ще раз обговорює з учнями, як правильно сидіти за партою і тримати ручку або олівця. Для цього використовується малюнок на с. 9 вгорі.
VI. Самостійна творча робота
Завдання № 10 с. 22 підручника.
VI. Включення в систему знань і повторення
1. Контроль набутих знань учитель проводить у вигляді тестових завдань.
Тестові завдання для учнів.
Визнач правильні відповіді.
1. Що робити, коли на урок продзвенів дзвоник?
а) Рівненько сісти за парту.
б) Рівненько стояти біля парти.
в) Готуватися до уроку.
г) Їсти бутерброд.
г) Витирати шкільну дошку ганчіркою.
2. Що треба робити, коли учитель заходить до класу?
а) Дружно сісти за партою.
б) Вставати дружно кожного разу, коли учитель входить до класу.
в) Крутитися за партою.
г) Готувати шкільне приладдя до уроку.
3. Що робити, коли ти запізнився на урок?
а) Постукати в двері класу й попросити дозволу сісти за парту.
б) Зайти в клас без дозволу вчителя.
в) Постукати в двері класу, попросити вибачення й дозволу сісти за парту.
г) Зачекати в коридорі, поки закінчиться урок.
4. Як треба сидіти під час уроку?
а) Рівно.
б) Не слухати вчителя.
в) Лежати на парті.
г) Уважно слухати вчителя.
г) Розмовляти з товаришем.
5. Що робити, коли тобі щось незрозуміло на уроці?
а) Вставати й перепитати вчителя.
б) Перепитати товариша.
в) Підняти руку й запитати в учителя.
6. Що треба робити, якщо знаєш відповідь на запитання вчителя?
а) Голосно викрикувати.
б) Сидячи підняти руку.
в) Не викрикувати.
г) Відповідати без дозволу вчителя.
7. На перерві дуже шумно в шкільному коридорі. Порадь, що робити.
а) Закрити вуха ваткою.
б) Галасувати разом з іншими.
в) Попросити своїх друзів-однокласників не бігати й не кричати.
г) Розповісти однокласникам казку.
г) Поводитися чемно, бути прикладом для однокласників і молодших школярів.
2. Ситуації:
1. Що ти зробиш, коли:
- зайшов до класу й побачив, що залишив на підлозі брудні сліди, бо не витер взуття об ганчірку біля дверей?
- ти тільки на уроці виявив, що забув зошит вдома?
- при тобі насміхаються з сором'язливої дівчинки?
- ти побачиш, що хтось бере чужу ручку?
- хлопчики кидаються книжками?
VIII. Рефлексія діяльності
Додатковий матеріал до уроку
Важко повірити, що могли існувати книжки без паперу. Але це дійсно так. Для письма люди у сиву давнину використовували камінь, кістки, дерево, глину, метал, листя і кору дерев, шкіру, кукурудзяні стебла, шовк. З усього цього виготовляли сторінки книжок, що зовсім не схожі на сучасні. До нас дійшли книжки на глиняних плиточках, папірусі, пергаменті, берестяній корі.
Гострими паличками писали стародавні ассірійці на глиняних "сторінках", а потім випалювали їх у печерах. Такі глиняні таблички зберігались у спеціальних ящиках. Вони були такі важкі, що для перевезення кількох десятків книжок потрібний був караван верблюдів. Глиняні таблички виставлялись у залах. Люди підходили до них і читали.
Книжки, написані на пергаменті, були дуже дорогі. Адже щоб одержати матеріал для написання тільки однієї книжки, треба було знищити ціле стадо тварин, крім того, працювати над книжкою доводилось роками.
За часів Стародавньої Русі для письма використовувався більш дешевий матеріал - берестяна кора. Знаки на ній наносилися стрижнем, виготовленим із кістки. Такі книжки, написані на бересті, зберігалися до наших часів. Як дорога реліквія, вони експонуються в музеях, наприклад, у Музеї книги в Києві.
Та найкращий матеріал, винайдений для письма,- папір. Його виготовляли з дерева, рослинних волокон, різного ганчір'я.
Роками сиділи писці і акуратно виводили на папері букву за буквою.Потім сторінки рукописної книжки гарно оформлялися і оправлялися в палітурки. Книжки нагадували шкатулки з металевими замками. Вони були настільки дорогими, у публічних бібліотеках їх приковували для страховки до стелажів залізними ланцюгами. Простому народу такі книжки були недоступні.
Проходили роки. І ось нарешті було винайдено книгодрукування. Понад чотириста років тому у Москві Іван Федоров відкрив першу друкарню. Допомагав йому вірний товариш Петро Мстиславець. Іван Федоров сам зробив верстат, відлив форми для букв, сам був складачем, навіть помилки в книжках сам виправляв.
У Музеї книги в Києво-Печерській лаврі можна побачити верстат, на якому друкував книжки Іван Федоров, і самі його книжки.
Тема. Наша держава та її столиця. 1 клас.
Мета: сформувати уявлення про географічне положення України, її історію, населення, з'ясувати походження герба та прапора України, познайомити з Гімном; розвивати творчі здібності, уяву та пам'ять; виховувати в дітей усвідомлення себе як невід'ємної частини українського народу, любов до рідного краю.
Обладнання: Герб, прапор України, Конституція, ілюстрації міста Києва.
Тип уроку: урок - подорож.
Хід уроку
І. Самовизначення до діяльності
ІІ. Постановка навчальної задачі і "відкриття" нового знання
1. Наша країна зветься Україна
- Діти, як називається країна, у якій ми живемо? Україна - наша земля. Ми називаємо Україну нашою Батьківщиною, тому що тут народжувалися, жили та вмирали наші далекі предки. Це велика, багата і прекрасна країна. Вона має гарні високі Карпати й мальовничі Кримські гори Її найбільша річка Дніпро тече через усю Україну та впадає в Чорне море. Друга річка, теж дуже широка, зветься Дністер. Випливає він з Карпат і тече також у Чорне море. В українських річках та озерах багато риби. А в землі є кам'яне вугілля, залізо, нафта, сіль.
- Послухайте, як про нашу Батьківщину говорить поет П. Воронько у віршику "На своїй землі хорошій" ( с. 25 підручника).
- Але славна наша країна не тільки своїми містами, річками, горами, степами і лісами. Славна вона своїм працьовитим, сильним, гарним і хоробрим народом.
- А як називають народ нашої країни?
Простір землі, яку заселяють українці, є такий великий, що аби перетнути його пішки з заходу на схід, потрібно 90 днів, долаючи щодня 30 км. Сусідами України є поляки, чехи, угорці, румуни, болгари, білоруси, росіяни - це на суходолі. А Чорне море розділяє нас із турками. Усього українців близько 52 мільйонів.
1. Столиця Батьківщини - місто Київ.
- Діти, а тепер давайте з вами пограємо і спробуємо відгадати, яке слово заховалося у рамочці на с. 26 нашого підручника (Київ).
- А що це слово означає? (Це назва столиці України)
- Що ще вам відомо про Київ?
- Наші учні-екскурсоводи теж підготували для вас цікаву інформацію.
Учень-екскурсовод 1:
- Київ XI - XII століть вважався одним із найбільших і найбагатших міст Європи. Про його велич і значення свідчить одне лиш те, що тут було збудовано близько 400 церков. Правителі наймогутніших на той час держав - Англії, Франції, Польщі, скандинавських країн, Угорщини, Німеччини - прагнули поріднитися з київською княжою династією.
Учень - екскурсовод 2:
- Київ був тоді добре знаним торговим центром. У ньому проходили великі торжища. Гострі (так тоді називали купців) з багатьох країн світу привозили до Києва шовкові тканини, срібні і золоті нитки для оздоблення, вироби із золота й срібла, вино, фрукти, прянощі, прикраси, зброю, метали.
Учитель:
- Отже, Київ існує віддавна й має своє славне минуле та свою історію. А чи знаєте ви, хто дав початок місту?
Учитель:
- Діялось це давно, коли святі апостоли порозходилися по краях проповідувати Христову Віру. Прийшов на річку Дніпро святий апостол Андрій і промовив: "На цих горах стане місто, і буде у нім багато церков." І вийшов на гори, поблагословив, їх поставив там хрест і помолився Богові. Минуло багато літ...
- Що було далі, дізнаємося з легенди, яку вам розповість наш пан історик (підготовлений заздалегідь учень класу).
Пан історик:
- Одного разу, ще коли на тому місці, де тепер Київ, були ліси й поля, прийшли три рідні брати на ймення Кий,Щек і Хорив. Із ними була їхня сестра Либідь. Стали вони над Дніпром. Найстарший, Кий, сказав: "Ось тут збудуємо собі оселю". Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те збудоване місце обвели ровом і обгородили, назвали його Києве місто.
Учитель:
- Сьогодні древня столиця є сучасним великим містом. А яка головна вулиця цього міста?
Учень-екскурсовод №3:
- Головна вулиця міста - Хрещатик. Багато років тому тут був глибокий яр, який перехрещувався з другим яром і тому називався Хрещатим. А сьогодні на тому місці вулиця Хрещатик, уздовж якої тягнуться алеї зелених каштанів.
Пан історик:
У далекому минулому напали на Київ печеніги. Але київський князь Ярослав Мудрий вийшов проти і розбив ворогів. Там, де відбувався бій, князь наказав збудувати велику церкву - Софійський собор.
Учитель:
- Україна, діти, - це не тільки країна, це й держава. Кожна держава має свою Конституцію свої символи - Герб, Гімн і Прапор. Розкажуть вам про них наші гості.
Гість 1:
- Конституція - це правила, за якими живуть українці, основний закон країни. Найперша Конституція була прийнята ще на початку XIX ст. першим президентом України - Грушевським.
Гість 2:
- Герб - це знак-картинка. Герби бувають різні і свідчать про те, чим славна держава. Український народ має герб - тризуб. (Показ герба України.) Він дуже старовинний. Запровадив його князь Володимир Мономах. На тризубі можна побачити зброю: лук, меч. А якщо придивитися, можна побачити слово - воля.
Гість 3:
- Прапор нашої країни має два кольори. Хто знає які? (Жовтий і блакитний.) Жовтий колір - золотаві хлібні лани. (Показ прапору України.) Синій колір - мирне блакитне небо.
- А що в природі має такі кольори? (Діти наводять приклади.)
Гість 4:
- Гімн - це найголовніша пісня країни. Наш гімн називається "Ще не вмерла Україна". Слова до нього написав Павло Чубинський, а музику - Михайло Вербицький. Державний гімн слухають стоячи.
(Звучить грамзапис гімну України)
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
А завзяття, праця щира свою ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній
І до сонця потягніться.
В різні боки нахиліться,
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
і за парти тихо сядьте.
ІІІ. Закріплення і контроль знань учнів
- Як називається наша держава?
- Визначте, яке з міст є столицею нашої держави:
а) Харків; в) Москва;
б) Суми; г) Київ.
- Визначте правильні твердження:
а) Конституція - основний Закон країни.
б) Конституція - це знак держави.
в) Герб - знак держави.
г) Прапор - це символ держави.
г) Прапор - це знак держави.
д) Гімн - урочиста пісня, яку слухають стоячи.
е) Гімн - урочиста пісня, яку слухають сидячи.
IV. Творча самостійна робота
Учитель:
- А зараз у нас творча робота. Треба скласти усно маленький твір про те, як ви любите свою Україну і що ви можете для неї зробити сьогодні. (Діти складають усно й розповідають твори-мініатюри.)
Підсумок виконаної роботи:
Щоб Україна стала прекрасною державою, ви маєте дбати про її зміцнення процвітання. Ваша любов до України хай виявляється в старанному навчанні, повазі до людей праці, до українських традицій. - любові до природи.
V. Рефлексія діяльності
Додатковий матеріал
Як місто називається
Каштани в ньому квітнуть. Стоять, мов чародії.
Ну, хто з вас здогадається, Ну, хто з вас здогадається,
Як місто називається? Як місто називається?
Будинки тут високі, Віддавна - це столиця,
Дніпро тече широкий. Столиця білолиця.
Ну, хто з вас здогадається, Ну, хто з вас здогадається,
Як місто називається? Як місто називається?
В. Байкова
Головні ворота древнього Києва
Літописи стверджують, що споруджено Золоті ворота 1037 року, і були вони головним, парадним в'їздом до Києва. Висота проїжджої частини воріт сягала 12 метрів, ширина - 6,4. Над нею височів золочений купо Благовіщенської церкви.
Рештки храму ще збереглися до кінця XVII століття. про це свідчить малюнок, зроблений голландським художником А. ван Вестерфельдом. До 1500 - річчя Києва над Золотими воротами зведено триярусний павільйон, який дає уявлення про можливий первісний вигляд пам'ятки.
Тема. Рідний край, місто, село. 1клас.
Мета: актуалізувати та розширити відомості учнів про рідний край, місто, село; познайомити дітей зі скарбницею народної мудрості, традиціями та обрядами українців; розвивати мислення, мовлення, творчі здібності; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: репродукції - картки з зображенням місцевих краєвидів.
Хід уроку
І. Самовизначення до діяльності
ІІ. Актуалізація знань і постановка навчальної задачі
- На минулому уроці ми з вами з'ясували, що нашою Батьківщиною є українська земля. А якби вам треба було намалювати свою Батьківщину, то що б ви намалювали? (Відповіді дітей). Отже, кожен намалював би те, що йому найдорожче і найрідніше, свій улюблений куточок, своїх батьків та друзів.
- Скажіть, а що ми називаємо рідним краєм?
ІІІ. Побудова проекту виходу з утруднення ("відкриття" нових знань)
Рідний край - це і є маленькі улюблені куточки кожного з нас, те місце, де народилися та живемо ми й наші земляки - близькі та знайомі люди.
Погляньте на ці краєвиди - це чарівні куточки нашого краю.
(Вчитель показує репродукції-картки з зображенням місцевих краєвидів, які діти розпізнають)
- Що ви можете розказати про рідне селище?
У часи Київської Русі на місці теперішнього селища Бородянки існувало поселення під назвою Козятичі.
Бородянка - селище міського типу, центр Бородянського району - розташованого на лівому березі річки Здвиж.
- Нашому народові притаманна велика любов до свого краю, відображена в легендах і казках, прислів'ях і приказках. Які прислів'я про рідний край ви знаєте? Як ви їх розумієте?
Прислів'я про рідний край
Рідний край - земний рай.
Кожному мила своя сторона.
За рідний край - хоч помирай.
Що країна, то родина.
Радше впадь, але не зрадь.
Рідна земля і в жмені мила.
Де не є добре, а вдома краще.
З рідної сторони і ворона мила.
IV. Закріплення матеріалу і включення в систему знань
Виконується завдання №7 на с. 29, а також завдання №7, с.30 -31 підручника.
Фізкультхвилинка
Трава низенька-низенька, ( присідають)
Дерева високі-високі (встають навшпиньки, руки піднімають вгору)
Вітер дерева колише, гойдає, ( нахил тулуба вліво, вправо )
Птахи летять, відлітають ( махають руками як крилами )
А діти тихенько за парти сідають.
V. Творча самостійна робота
Виконується завдання №4 на с. 28 підручника ( діти малюють свій рідний дім )
- Діти, а чи знаєте ви, що раніше на Україні будівництво нової хати було пов'язане з багатьма звичаями і обрядами?
( Далі урок побудований на заздалегідь підготовлених повідомленнях учнів, які будуть виступати в ролі етнографів )
Етнограф 1:
- Будівництво житла здавна було однією з найважливіших подій. З переселенням до нової хати люди пов'язували свої надії на щасливіше і заможніше життя.
Етнографи 2 -3:
- Для нового житла намагалися знайти таке місце, яке мало задовольнити цілий ряд вимог. зокрема: 1) щоб город за хатою та господарськими спорудами виходив до річки, ставка, на долину; 2) щоб це місце було по можливості на цілині, де земля "спокійна"; 3) там , де ранком не буває роси; 4) де не ростуть дерева; 5) де колись водилася худоба, була в сім'ї злагода і не вмирали діти.
Етнограф 4:
- Крім того, щоб визначити місце для свого будинку, сіяли на цьому місці жито: якщо воно росло гарно, то вважалося, що місце гарне.
Етнограф 5:
Під кожним рогом майбутнього житла забивали дерев'яні кілки або ж клали камінці, біля яких після заходу сонця таємно від чужих очей насипали певну кількість зерен жита або пшениці 27, 30, 33, 36, 39...
Етнограф 6:
- Посередині майбутнього житла на столику або стільці, застеленому рушником, клали хрест, хліб, сіль і залишали яку-небудь посудину з водою. Наступного ранку до схід сонця перевіряли, в якому стані були хліб, зерна, сіль та вода. Якщо все лишалося незачепаним, а кількість води навіть побільшала то це було доброю ознакою.
Етнограф 7:
Закладати нову хату було прийнято навесні і влітку. На Поділлі будівництво починали у п'ятницю. найкраще у повнолуння, щоб у хаті було повно.
Етнограф 8:
- Загалом по Україні найбільш сприятливими днями вважались вівторок, четвер, п'ятниця та субота. Небажано було починати будівництво у високосний рік, понеділок. середу та на свята.
VI. Рефлексія діяльності
Тема. Найкраще місто (село) на землі. Рідне місто (село): парки, будинки, вулиці. Проблеми нашого міста (села). 2 клас.
Мета: ознайомити учнів з історією заснування рідного міста (села), його красою; розвивати почуття причетності до проблеми природного середовища рідного міста (села); виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища та інтерес до історії рідного краю.
Обладнання: "Літопис рідного краю", прапор, герб Бородянщини.
Хід уроку
І. Самовизначення до діяльності
ІІ. Актуалізація знань і постановка навчальної задачі
- На минулому уроці ми з вами з'ясували, що люди почали змінювати природу, обробляти землю, рубати ліси і будувати міста, але разом з тим шкодити планеті.
- Що потрібно робити,щоб не забруднювалось середовище? (На заводах потрібно будувати очисні споруди, економити воду, тепло та електроенергію. Озеленювати міста, селища, вулиці, бо зелені насадження виділяють в атмосферу кисень.)
- А як називається селище в якому ви живете?
ІІ. Побудова проекту виходу з утруднення ("відкриття" нових знань)
1. Читання вірша про рідне селище
Цвітуть льони
Цвітуть льони над Бородянкою,
куди не глянь - цвітуть льони.
Там вийшла пісня з полісянкою,-
ідуть з моєї сторони.
Проходять нивами і луками,
їх кожна стежка пізнає.
З гаїв зозуля їм вигукує,
літа в дарунок віддає.
Чого ж бажаю собі і краю?
Їх праця тут на видноті.
Ще будуть радощі врожаю,
не все проспівано в житті.
Літа ж відлунням озиваються.
Цвітуть льони. Цвітуть льони.
Там пісня і любов єднаються,-
через життя ідуть вони.
Микола Сингаївський
2. З "Літопису рідного краю"
Бородянка - селище міського типу, центр Бородянського району - розташована на лівому березі річки Здвиж за 55 кілометрів на захід від Києва.
В часи Київської Русі на місці теперішнього селища існувало поселення під назвою Козятичі. Під час монголо-татарської навали у 1240 році Козятичі, як і більшість поселень Київської землі, були знищені.
Наступна згадка про Козятичі датується XV ст.:
В XV ст. Козятичі належали якомусь князю Роману (Половцю?) і входили до складу маєтків Ясинецьких. Цей Роман мав двох синів та одну дочку; сини загинули у 1482р. від татар, і Козятичі з дочкою перейшли в рід Івашенцевичів.
До складу маєтків Івашенцевичів входило Вороніне (нині селище Макарів) На початку другої половини XVI ст. один із них, Макар Івашенцевич, став тут постійно жити. У 1509 році польський король грамотою підтвердив права шляхтичів Макаревичів на Бородянку. Це була перша згадка в знайдених історичних документах про назву "Бородянка".
3.Малювання емблеми рідного селища
Фізкультхвилинка
Станьмо, діти, чітко в ряд,
Вирушаємо у сад.
Руки вгору підіймаєм,
Щоб узимку ласувати.
Швидше, діти, треба стати,
Будем дрова ми рубати.
Раз - підняти руки вгору,
Два - змахнути всі додолу.
І рубаємо завзято,
Хай тепло приходить в хату.
Руки на пояс ставимо всі -
Будем стрибати, мов горобці.
Скік вперед і скік назад.
Крильця вниз всі опустили і на місці походили.
4. Робота з підручником (с.41, №2)
5. Проблеми рідного селища.
- Розгляньте малюнок на (с. 41). Скажіть, хто ображає місто?
- Як можна допомогти нашому селищу?
У наш час люди все більше часу приділяють охороні природного середовища. У містах і селах працюють товариства охорони природи,екологічні служби.
Багато корисного і ви можете зробити для охорони природи свого населеного пункту. Ваша допомога рідному селищу - це посаджені кущі і дерева, посіяні квіти та трави, прибрані парки, шкільне подвір'я.
ІІІ. Первинне закріплення
Гра "Добре чи погано?"
- Наші предки обожнювали природу і берегли її.
- Раніше, коли гинула якась тварина, її обов'язково закопували.
- Мінеральні добрива та отрутохімікати весняними та дощовими водами змиваються у ріки та озера.
- Заводи й фабрики викидають у повітря та на грунт отруйні відходи виробництва.
- Недалеко від нашого будинку є парк, і ми граємося в ньому.
- Ми граємося у дворі. Тут чисто й затишно, бо ми стежимо за чистотою.
- У нашій воді дуже багато заліза. Моя сім'я вживає тільки відстояну воду.
VI. Включення в систему знань і повторення
Розв'язування проблемних ситуацій
- Що ти робитимеш, коли на твоїх очах почнуть ламати гілки дерев, бігатимуть по клумбах?
- Як ти поводитимешся, коли на твоїх очах почнуть ламати гілки дерев, бігатимуть по клумбах?
VII. Рефлексія навчальної діяльності
- Що нового дізналися про своє селище?
- Який Герб і прапор нашого селища?
Тема. Осіння краса рідного краю. Прикмети і ознаки осені. 1 клас.
Мета: розширити знання учнів про початок осені в рідному краї; вчити їх спостерігати за змінами в природи ; показати, як ці зміни відображені в художніх творах мистецтва і народній мудрості; розвивати уявлення учнів про природу; увагу спостережливість, творчі здібності; виховувати естетичні почуття дітей.
Обладнання: картинний вернісаж, маски осінніх місяців, фонограма "Пори року" П. І. Чайковський.
Хід уроку
І. Самовизначення до діяльності
ІІ. Актуалізація знань і постановка навчальної задачі
- Діти, сьогодні до нас на урок завітав равлик. Він просить вас допомогти йому відгадати загадки про одну з найкрасивіших пір року. А щоб легше було відгадати, яка саме це пора року, ви отримаєте підказку в словах-відгадках.
Загадки завдання №1 на с. 40, а також ті, які запропонує сам учитель.
Загадки
Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає. (Осінь)
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає,
Коли, діти, це буває. (Восени)
- Отож, про яку пору року ми будемо говорити сьогодні? А яка пора року прийшла в наш край?
ІІІ. Побудова проекту виходу з утруднення ("відкриття" нового знання)
1. Ознаки осені.
- Діти, подивіться на малюнки і картини художників, на яки зображена осіння пора.
(Учитель відкриває перед учнями картинний вернісаж.)
- А тепер давайте спробуємо розповісти про ознаки осені в нашому краї. (Приблизні відповіді учнів.)
Настала осінь. Повіяв холодний вітер. Небо вкрилося хмарами. Часто йдуть дощі. Зів'яли квіти. Жовте листя опадає з дерев. Тільки дуб розкинув широке гілля і не скинув свого вбрання. Лише пожовкло і потемніло на ньому листя. Так і триматиме він своє вбрання до самої весни.
Поля спорожніли. Свіжо зеленіє вмита дощиком озимина.
Птахи відлітають у теплі краї. Лісові мешканці вже приготувались до зими. Білочка насушила грибів, їжак та ведмідь заснули до весни. Зайчик міняє сіру шубку на білу.
На цьому етапі уроку учні виконують завдання № 2, с. 40 підручника.
2. Осінні місяці (завдання № 4 на с. 42 підручника).
- Діти, але равлик до нас сьогодні привів своїх друзів - осінніх братів - місяців. Назвіть їхні імена. (Вересень, Жовтень, Листопад)
(Виходять діти в костюмах Вересня, Жовтня і Листопада. Усі у вишитих сорочках. Штани - шаровари: у Вересня - зелені, у Жовтня - жовті, у Листопада - коричневі. На головах капелюшки.)
Вересень:
У серпанку павутини І багрянець покриває
Білі ниточки снуються, Пишні грона калинові.
Вже тумани по долині Вересневе небо синє
У ранкову пору в'ються. І сади ще пахнуть літом
В лісі верес розкриває В палісаднику жоржини
Свої келишки бузкові, Розгорілись дивоцвітом.
Жовтень:
Листя жовте та червоне Пахне свіжістю й морозом
Тихо з дерева злітає, Килим з листів осокорів,
Мов метелик, на долоні А на річці верболози
З тихим шелестом сідає. Зустрічають ранні зорі.
Сяють золотом берези,
Жовтень ним вінчає осінь,
Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просінь.
Листопад:
Зникли білі хмаринки Не радує хмарна днина,
Небо не синє, свинцеве, Вітер висвистує в кронах,
Зрідка снують сніжинки Лиш молода горобина
В це переддення грудневе. Світиться в гронах червоних.
Листопад (до братів): Ходімо, браття, а то нас застане ще Зима!
Вчитель: Брати - місяці не прощаються з вами, а запитують вас, що ще цікавого ви можете про них?
Додатковий матеріал
. Вересень трусить груші в садочку. У вересні ліс здається рідшим, а пташині голоси тихішими.
. Жовтень ходить по краю і птахів виганяє з гаю. Плаче жовтень холодними слізьми.
. Листопад усе листя обтрусив підряд, замів стежки, прикрасив кожне місце. Листопад - онук вересня, син жовтня, зимі рідний брат.
Фізкультхвилинка
Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися,
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали - сіли, встали - сіли.
Бачте, як розвеселили.
Стало сонце танцювати
Нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі
Потанцюймо по росі.
Діти виконують рухи за текстом.
3. Зміна в житті рослин і тварин восени
- Чому осінь іноді називають золотою?
- Листки яких дерев восени червоніють? (Горобини, осики, клена).
- Назвіть серед осінніх квітів ті, які за кольором нагадують осіннє сонце, небо,опале листя, стиглі ягоди, наближення холодної зими. (Жоржини, айстри, хризантеми, нагідки, чорнобривці, гербери.)
- Що таке вічнозелені рослини? Чи є вічнозелені рослини у нашій місцевості?
- Чому осика вважається королевою серед дерев?
Придивіться: її листя восени може бути зеленувато-рожевим із перламутровими переливами, лимонно-жовтим, малиновим, пурпуровим, вогненно-червоним, багряно-ліловим, майже червоним.
Пам'ятайте: найкраще милуватися осінніми деревами, коли заходить сонце.
Поспостерігайте. Птахи восени відлітають по різному: дрібні - великими зграями, качки - прямою шеренгою, гуси - вервечкою, а журавлі - довжелезним кутом, або ключем, як це часто називають у народі.
- Коли більше комах: влітку чи восени? Чому? Куди зникають на зиму жуки, комахи, коники-стрибунці?
4. Народні прикмети осені
- Народ спостерігав за природою в різні пори року. Ось які він помітив прикмети осені:
Вересневий дощ, який почався вранці, довго не йтиме.
Грім у вересні - осінь тепла.
Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.
На рослинах багато павутиння - на тривалу теплу погоду.
Якщо шишки на ялинах виросли знизу - будуть ранні морози, а згори - пізні.
- Хмари рухаються проти вітру - погіршиться погода.
- Вітер вночі - завтра чекай дощу.
- Грім у жовтні - на малосніжну, м'яку й коротку зиму.
- Опало листя з верхів'їв дерев - на ранню зиму.
- Пізній листопад - до суворої та тривалої зими.
- Яка погода в листопаді, така й у квітні.
- Бурхливий листопад - на сувору зиму.
- Восени рано випаде сніг - весна буде рання.
- Добре вродив щавель - буде тепла зима.
- На дубі та горобині багато плодів - на сувору зиму.
- Якщо горіхів багато, а грибів мало - зима буде снігова й сувора.
- Шкірка на цибулі тонка - зима буде м'яка, товста і груба - зима сувора.
- Журавлі летять низько і швидко, мовчки - скоро прийде погана погода.
- Розтуркотілися голуби - встановиться гарна погода.
- Галки збираються великими зграями і дуже кричать - на ясну погоду.
- Високо летять гуси - чекай тривалої осені.
IV. Первинне закріплення матеріалу
Завдання №3 на с. 41 підручника.
V. Творча самостійна робота
Завдання № 5, с. 43 підручника.
Діти створюють красу своїми руками, виготовляючи осінню квіткову композицію з матеріалу, який вони принесли спеціально для виконання цього завдання.
(Під час виконання роботи звучить приємна тиха мелодія П. І. Чайковського "Пори року. Осінь.") По закінченню роботи - невеличка презентація дитячої творчості й фантазії.
VI.Включення в систему знань і повторення
1) Виберіть рослини, які змінюють забарвлення листя восени:
а) дуб; в) ясен; д) береза.
б) ялина; г) сосна;
2) Визначте правильне твердження.
а) Восени сонячні промені добре прогрівають землю.
б) Восени сонячні промені погано прогрівають землю.
VII.Рефлексія діяльності
Тема. Осінь прийшла. Красуня осінь. 3 клас.
Мета: розширити уявлення учнів про природу, їх сприйняття природи, увагу, спостережливість; учити порівнювати, зіставляти; формувати знання учнів про ознаки приходу осені; розвивати зв'язне мовлення, фантазію; виховувати бережливе ставлення до природи, а також бажання примножувати її багатства.
Обладнання: картина І. І. Левітана "Золота осінь", грамзапис "Пори року" П. І. Чайковського.
Хід уроку
І. Самовизначення до діяльності
ІІ. Постановка навчальної задачі і "відкриття" нового знання
1. Розгадування кросворда
- Сьогодні ми розпочинаємо новий розділ.
- А щоб дізнатись про що він, потрібно розгадати кросворд.
1. Навесні веселить, влітку холодить,
Восени годує, взимку гріє.
2. Тут всі ростуть, як кажуть, душа в душу:
Малина, абрикоси, виноград,
Горіхи, сливи, яблуні та груші...
А все це разом зветься просто...
3. Яскраві пелюстки,
І запах пречудовий.
І хочеться усім
побачити їх знову.
4. Я дерево-красень,
а звати мене ...
5. В чистім полі він росте:
На високих ніжках,
В зелених панчішках,
Квіточки блакитні,
Мов оченьки привітні.
- Знайдіть слово у кросворді, яке буде ключовим на сьогоднішньому уроці. Так, це "Осінь".
- Давайте придумаємо і скажемо гарні слова для осені (красуня, чарівниця, господиня, щедра...)
2. Пояснити приказку: Осінь на строкатому коні їздить.
Словничок:
Строкатий - Різнокольоровий, різнобарвний, барвистий.
- Коли ж настає осінь?
3. Бесіда
1) За календарем осінь настає 1 вересня. Астрономи її початком вважають дні осіннього рівнодення (21-24) вересня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі. У природі осінь настає в різні строки. То раніше, то пізніше опадає жовте листя з дерев, відлітають у вирій птахи. Коли ж починається осінь? З першими заморозками, бо відтоді спостерігається справжній листопад.
2) Робота за картиною І.І. Левітана "Золота осінь".
- Погляньте, як, на вашу думку, на картині Левітана зображено початок чи кінець осені, рання чи пізня осінь?
Доведіть свої міркування.
- Які ж ознаки ранньої осені?
3) Встановлення причинно-наслідкових зв'язків.
- Чому з настанням осені зникають комахи?
- Чому птахи відлітають у теплі краї?
Фізкультхвилинка
Лапки в боки, вгору вушка,
Скачуть білочки-подружки.
Раз, два, три, чотири, п'ять -
По гілках вони летять
Кожен ранок на галяві
Роблять білки різні вправи.
Раз, два, три, чотири, п'ять -
Люблять білочки стрибать.
ІІІ. Закріплення і контроль знань учнів
1. Робота з підручником.
1) прочитайте вірш на с. 4 і назвіть осінні прикмети, що описав поет (зблисне на сонці павутина, видно скирту в полі, грона виснуть горобини).
Словничок:
Скирта - складений стіг соломи, сіна.
2) Підбір назв до віршів (колективна робота)
2.Робота над статтею "З чого починається осінь?" (с. 6-7)
Прочитайте й подумайте над запитаннями.
- Коли настає день осіннього рівнодення?
- У скільки разів ніч стала довшою за день?
- Якою стала температура восени? Скільки сонячного тепла надходить на землю?
- Коли за народними традиціями розпочинається осінь?
IV. Творча самостійна робота (Грамзапис "Пори року").
1. Прочитати і пояснити прислів'я: Серпень пече, варить, шкварить, а вересень студить і на стіл подає.(с. 7)
2. На малюнках (с.7) знайти деякі відмінності вересня від серпня.
V. Домашнє завдання
1. Спостерігати за змінами в живій і не живій природі.
2. Підібрати прикмети про осінь і пояснити їх (1 варіант), висати і пояснити прислів'я (2 варіант)
VI. Рефлексія діяльності
1. Про яку пору року ми вели розмову?
2. Що нового дізналися?
3. Які зміни в неживій природі впливають на зміни в живій природі?
Навколишній світ. 3 клас.
Тема. Звідки приходить хліб.
Мета: сформувати поняття про зелене поле, зернові культури; ознайомити з будовою і значенням зернових рослин; розширити і збагатити значення про хліб; розвивати вміння порівнювати, виділяти головні ознаки й особливості зернових рослин; розвивати допитливість, уяву, мову, мислення; виховувати увагу до праці хлібороба, дбайливе ставлення до хліба, любов до рідного краю.
Обладнання: хліб на рушнику; гербарій зернових рослин, колекція насіння, ілюстрації, таблиці.
Хід уроку
І. Самовизначення до діяльності
ІІ. Довідкове бюро про прогноз погоди
1. Дата.
2. Пора року.
3. t повітря.
4. Стан неба.
5. Опади.
ІІІ. Актуалізація знань і постановка навчальної задачі
1 Фронтальна перевірка домашнього завдання.
- Що таке плоди?
- Що дозріває у плодах?
- Для чого потрібне насіння?
- На які дві великі групи поділяють рослини? (однорічні, багаторічні)
2. Зачитування підібраних загадок.
3. Розповіді учнів про технічні культури.
IV. Побудова проекту виходу з утруднення ("відкриття" нових знань)
- Діти, як ви розумієте вислів "Хліб - усьому голова"(запис на дошці)
- Хліб - ясно в домі, немає - біда, нещастя. Справжня цінність хліба не оцінюється грошима. У ньому - основа нашого благополуччя, він запорука усіх наших радощів і надій.
Загадка
Наче сонце на столі,
Свіжа паляниця,
Бо на славу уродила
Золота ... (пшениця)
Учитель показує колосок і зерно.
- Коли ж уперше почали вирощувати пшеницю?
Розповідь 1 учня.
- Пшениця - дуже давня культура. Вона відома в багатьох країнах понад 10 тисяч років. Зернівки пшениці знайдено під час розкопок перших поселень людини. Батьківщиною пшениці вважається Закавказзя. Оскільки найбільша кількість пшениці росте саме тут, первісним районом її вирощування прийнято вважати Грузію.
- Які ж сорти пшениці вирощують в Україні?
Розповідь 2 учня.
- На землі налічується більше 20 видів пшениці і велика кількість сортів. Українські селекціонери створили нові сорти "Одеська напівкарликова", "Киянка", "Поліська-70"
- А як правильно садити, вирощувати цю рослину?
Розповідь 3 учня.
- Пшениці є ярі й озимі. Озиму висівають на початку осені, а яру - ранньою весною. Озима пшениця проростає, кущики її зимують під снігом. Весною, як тільки зійде сніг, вона продовжує рости. Урожай одержують більший з озимої пшениці ніж з ярої, збирати її починають на 10 - 15 днів раніше.
- Що ж виробляють із зерна пшениці?
Розповідь 4 учня.
- Із зерна пшениці виробляють борошно, крупу, макарони, крохмаль, спирт. Висівки, інші відходи йдуть на корм тваринам, солома - на корм і підстилку худобі.
- А які ще рослини вирощують на полях?
Розповідь 5 учня.
- На полях вирощують такі зернові рослини: рис, овес, ячмінь, кукурудзу, жито, просо, гречку (ілюстрації картин).
Загадка
Білий хліб печуть з пшениці,
З чого ж гарні паляниці? ( з жита )
- Знайдіть у гербарії зернинки жита.
- Порівняйте з пшеницею (пшеничні зернинки - жовті, кругленькі; довші, темні, світло-коричневі - це жито).
- А як іще, крім зернові, можна назвати ці рослини? Так, злакові.
- Яке ж наукове тлумачення цього поняття?
Фізкультхвилинка
Руки вгору, руки вниз
До звіряток усміхнись.
Покружляли, пострибали.
Сіли, встали! Сіли, встали!
Похилились вліво, вправо.
І закінчили всі вправи.
V. Робота з підручником
1. Прочитати тексти Т. Коломієць (с. 21)
- Хто подарував хліб?
2. Пояснення прислів'я: Без праці і плоду немає.
Розповідь 6 учня
У серпні, коли зерно достигає, починаються жнива. Це "гаряча" пора для хліборобів. Потрібно швидко без втрат зібрати врожай.
- Без яких машин хліборобам не обійтись у жнива?
Назвати машини, які використовують для збирання врожаю (с. 27).
- Пшеницю скосили, обмолотили, а що ж далі?
Розповідь 7 учня
- Зерно везуть на елеватори, великі склади, де його зберігають. З елеваторів - перевозять у млини, де перемелюють на борошно. А з борошна на хлібозаводах і у пекарнях випікають духмяний хліб, булочки.
- Люди, яких професій зайняті у виробництві хліба? (комбайнери, трактористи, водії автомашин, мельники, пекарі).
VI. Закріплення і контроль знань учнів
- Чи багато зусиль потрібно, щоб виробити хліб?
- Так, тільки завдяки дбайливій праці людей колоситься поле, вирощують високі врожаї. В кожне зерно вкладено багато людської праці.
- Ось послухайте. як говориться про хліб у народній мудрості.
- Де починається хліб?
- У тісті.
- Де починається тісто?
- У борошні.
- Де починається борошно?
- У зерні.
- Де починається зерно?
- У землі.
- Де починається земля плодовита?
- У рученьках працьовитих, поле працю любить.
Тому дуже прикро дивитися, коли шматочки хліба, булки чи печива розкидані. Кожна людина повинна шанувати навіть найменшу крихітку, бо саме вона дає життя людині. Недарма говорять: "Без хліба нема життя", "Хліб - усьому голова".
VII. Домашнє завдання. Читати казку, пояснити прислів'я, намалювати ілюстрацію
