«Франкове слово - це криниця .
Спіши з його джерел напиться!»
(Сценарій літературно-музичної композиції)
Обладнання: портрет І.Я. Франка, вишитий рушник, виставка малюнків до творів І.Я. Франка, плакат з темою, журнал.
Хід свята
Учитель.
Доброго дня, дорогі гості ! Я дуже рада, що ви відгукнулися на наше запрошення і завітали до нас. Сьогодні зібрала нас у цій залі проста і добра людина, а водночас геніальний поет, справжній патріот українського народу - Великий Каменяр. Ви здогадалися, що мова йде про Івана Яковича Франка. Подивіться на його портрет. «Невеликий, хоч і сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачернена борода. Рудувате волосся покірно пнеться, вуса стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний поки мовчить. А заговорить, - згадує Михайло Коцюбинський, - і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а його мова здається вам не словом, а сталлю, що б'є кремінь і сипле іскри». Цьогоріч виповнюється 150 років від дня народження Івана Яковича Франка і саме цьому присвячується наш журнал.
Ми запрошуємо вас полинути у минуле, дізнатись, як і де ріс маленький Іванко, насолодитись його мовою, напитися Франкової поезії. Приємних вражень від перегляду.
Сторінка 1. Дитинство.
Ведучий: У селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині 27 серпня 1856 року в родині старого Яця з гори народився ясноокий рудоволосий хлопчик.
- І. Франко «Спомин»
Хлопчик:
Маленький хутір серед лук і нив
На горбику над річкою шумною -
Отам я в простій хлопській хаті жив,
І самота, і сум жили зо мною.
Ведучий 2: Батько був відомим на всю округу ковалем, майстром своєї справи, людиною розумною. Іван часто бував у кузні і саме тут слухав розповіді про тяжку працю селян, злидні та неврожай, бачив нужденне життя заробітчан.
2. Франко «Коваль».
Дівчинка:
У долині село лежить,
Понад селом туман дрижить,
А на горбі край села
Стоїть кузня немала.
А в тій кузні коваль клепле,
А в коваля серце тепле,
А він клепле та й співа,
Всіх до кузні іззива.
Хлопчик:
«Ходіть, люди, з хат, із поля !
Тут кується краща доля.
Ходіть, люди, порану,
Вибивайтесь з туману !
Та тумани хитаються
Понад селом згущаються.
Розляглися по полях,
Щоб затьмити людям шлях.
Щоб закрити їм стежини
Ті, що вгору йдуть з долини,
В тую кузню, де кують
Ясну зброю, замість пут.
Іван Франко згадував:
Хлопчик:
На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь. Се огонь з
кузні мойого батька. І мені здається, що запах його я взяв дитиною в свою душу в далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».
Ведучий 1:
Джерелом перших поетичний вражень стала для Івана Франка народна пісня. Мати, ласкава і співуча, знала їх безліч. І працюючи, і відпочиваючи, вона співала синові. І ті пісні стали супутниками і утіхою його життя.
Виконується пісня «Ой єсть в лісі калина».
Хлопчик:
І. Франко «Пісня і праця»
Пісне моя, ти сердечна дружино,
серця відрадо в дні горя і сліз,
З хати вітця, як єдинеє віно,
К тобі любов у життя я приніс.
Тямлю, як ним, малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухався я.
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого, тяжкого життя.
Ведучий:
Саме з маминих пісень приходить у вірші Франка - образ калини - народного символу України.
Звучить вірш І. Франка «Червона калина».
Вірш «Червона калина», чого в лузі гнешся»
(інсценізація: дуб і калина під музику пісні «Червона калина» із зб. Пісенне розмаїття»)
Ведучий:
Іван виростав розумною, допитливою дитиною. Хлоп'я цілими днями бігало полем, луками, понад гірською річкою з високими берегами і кам'янистим дном.
Діти:
І. Франко «Чудовий ранок»
Чудовий ранок був,
сміялось небо,
Співали пташки, запах
дихав з квітів,
Іскрилася роса на всіх листочках,
І все кругом будилось, гомоніло.
І. Франко «Вересень»
Корови ситі, на стерні
Лежать і ремиґають,
А пастухи бульби печуть,
Коло вогню гуляють.
Ще ліс не стогне тим важким,
Осіннім, довгим тоном,
І ще стрілою ластівки
Ширяють над загоном.
І. Франко «Гримить»
Гримить ! Благодатна пора наступає,
Природу розкішне тремтіння проймає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над ними гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить -
Гримить !
Ведучий:
Маленького Івана цікавило все: Чому Сонце маленьке ? Чому людина чує вухами, а бачить очима ? Чому в калюжі пливуть хмарки ? Про що шепоче листя на осиці ?
Хлопчик:
Уривок з оповідання І. Франка «Малий Мирон».
- От сонечко. Чому воно таке невеличке, а татуньо казали, що воно велике ? Тo, напевно, в небі лиш така невеличка дірка прорізана, що його лише стільки видно !
Ба, а як же воно ? Сходить, там дірка. Хіба ж дірка разом із сонцем по небі ходить ?
(Дивлячись в небо, виходить)
Сторінка 2. Роки навчання.
Ведучий 3:
На 6 році життя Івася віддали до школи в сусіднє село, а через 2 роки - до «нормальної» німецької школи при монастирі. Про своє навчання розповів згодом І. Франко у своїх оповіданнях «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Отець-гуморист». Хлопчик був від природи здібним, мав надзвичайну пам'ять. Серед товаришів виділявся тим, що все вмів робити швидко, читав, писав, орієнтувався в різних ситуаціях.
Ведучий 4:
Потім Іван Франко навчався у Дрогобицькій гімназії, у Львівському університеті. Здобувши університетську освіту , письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії.
Ведучий 3:
Співав Франко приємним баритоновим голосом, зовсім просто і природно, дуже зворушливо. Особливо припадали до серця поета чудові коломийки.
Виконується пісня «Ой заграйте, дударики !»
Ведучий 4:
А ще хлопці та дівчата охоче танцювали народні гуцульські танці, якими й досі славиться карпатська земля.
Ой, заграйте нам, цимбали,
Заспівай, трембіто,
Щоби діти танцювали
По цілому світу.
Виконується гуцульський танок.
Сторінка 3. Творча
Ведучий 5:
І.Я. Франко був видатним українським поетом. Його твори перейняті щирою любов'ю до народу.
Дівчинка:
І.Я. Франко «Земле моя !»
- Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,-
Краплю, щоб в бою сильніше стояти
Дай і мені !
Дай теплоти, що розширює груди,
Чистить чуття і відновлює кров,
Що до людей безграничную будить
Чисту любов !
- Дай і огню, щоб ним слово налити,
Душі стрясають громовую дай власть,
Правді служити, неправду палити
Вічну дай страсть !
Силу рукам дай , щоб пута ламати
Ясність думкам - в серце кривди влучать,
Дай працювати, працювати, працювати,
В праці сконать !
Ведучий 6:
3 великою майстерністю малює І. Франко картини природи. І це не просто картини, а відображення душевного стану.
І. Франко «Дрімають села»
«Сипле, сипле сніг»
«Дивувалась зима»
«Веснянка»
«Розвивайся, лозо»
«Гріє сонечко»
Ведуча 5:
3 теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Іван Франко для дітей і про дітей.
Виконується вірш-пісня «Плакала киця!»
Сторінка 4. Цікаве дозвілля.
Ведучий 6:
Саме для дітей Каменяр написав багато казок.
Відкладіть усі ви справи,
Балачки, забави, Сядьте зручно всі, будь-ласка,
Бо прийшла у гості казка.
(Учні грають уривки з казок; усі діти відгадують та отримують призи)
- «Фарбований лис» (лис, ведмідь,)
- «Лисичка та журавель» (лисичка, журавель)
- «Ріпка» (виконує один учень)
- «Осел і лев»
- «З міхи хитрощів» ( їжак лисиця)
Ведучий 7:
Хто з вас, діти, не читав,
хто з вас, друзі, не чував,
ці казки, давні і милі, - як
ще звірі говорили.
Більш тому, як років 100,
їх писав Іван Франко.
І відомий «Лис Микита» -
казка, всіма пережита.
І Фарбований той Лис, -
мав поет до віршів хист.
Ведучий 6:
Хоч його давно нема,
Жива пам'ять про Франка.
Ви сідайте десь в затишку
і відчуйте його книжку.
Сторінка 4. Хай сяє нам благословенне Ім'я славетного Франка !
Ведучий:
За своє життя Іван Якович Франко написав майже 6 тисяч творів у 50-и томах. Поет знав 14 іноземних мов, а його твори перекладені 60-ма мовами світу.
Ведучий: Важкі умови життя, урядові переслідування підірвали здоров'я письменника. Він тяжко захворів. 28 травня 1916 р. І. Франка не стало. Похований у Львові.
Ведучий:
Іван Франко - могуча сила,
Як гордий дуб, міцний граніт,
Котрого буря не зломила,
І хоч верхів'я опалила,
А він красує сотню літ !
Ведучий:
Чолом тобі, життя стражденне !
Хай стихне зранена рука,
Як меч, перо твоє натхненне !
Хай сяє нам благословенне
Ім'я славетного Франка !
Виконується пісня «Книги - морська глибина»
Учитель:
Ім'я великого сина українського народу, письменника і вченого І. Франка назавжди залишиться в наших серцях.
Гімн гімназії ім. І. Франка
Не високо мудруй,
але твердо держись,
а хто правду лама,
з тим ти сміло борись !
Не бажати умом понад світом кружить,
а скоріше візьмись в світі праведно жить -2 р.
Книги - морська глибина,
хто в них пірне аж до дна,
той хоч і труду мав досить,
дивнії перла виносить.
