Бушуєва Світлана Всеволодівна
Ростуть діти в оточенні краси, любові й радості, виховуються в родині. І кожному з них так хочеться дізнатися більше про землю,на якій живе, про людей, від яких почався їхній рід, про ті корені, від яких відмолоджуються нові пагони. Це живий, здоровий інтерес, бо їм, молодим, продовжувати справу батьків, нести у світ традиції древнього народу, творити нову історію. Та без минулого немає майбутнього. Тому так важливо показати нашим дітям славне минуле, звичаєве буття нашого народу, традиції, обряди, бо кожний з них несе в собі великий зміст, у кожному закладена якась ідея, мета. Вивчаючи історію власного народу, дитина зможе, з одного боку, відчувати гордість від того, що вона належить до відповідної нації, з іншого – ставитися з повагою до громадян інших національностей.
Все починається з тієї хати, де живе дитина, з печі і лави,рушників, скрині, в якій повно цікавих речей, про які бабуся та прабабуся можуть цілими вечорами розповідати, то усміхаючись, то крадькома витираючи сльозу.
Як же важливо донести до розуму і серця дитини ту велику духовну цінність, неоціненну спадщину, яку ми почали забувати, щоб перейнялася дитяча душа нею, захотіла вивчати, зберегти, примножувати і понести в світ, як дорогоцінний скарб, свою мову, культуру, історію, свою самобутність і неповторність.