Вчительський Журнал он-лайн

 

Гра як засіб формування творчої та пізнавальної активності молодших школярів

Друк

Блінова Світлана Анатоліївна – учитель

початкових класів Волноваська загальноосвітня школа І - ІІІ   ступенів №6

.

Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів й взаємостосунків, вчиться

розрізняти добро і зло. Граючи, дитина розвивається, пізнає навколишній світ. Гра – ефективний процес взаємодії учителя і учнів. На сьогодні дана тема є актуальною, тому пропоную свій досвід роботи з огляду на проблему. Важливим у своїй роботі з дітьми вважаю розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами гри, впровадження особистісно орієнтованого навчання в освітній процес, створення сприятливих умов для формування особистості молодшого школяра.

 

 

 

Гра як засіб формування творчої та пізнавальної активності молодших школярів

Школа гри, що правильно керується,

відкриває дитині вікно у світ

ширше та надійніше, ніж читання.

Ж. Фабр

Гра у житті дитини відіграє неабияку роль.  Саме в іграх розпочинається спілкування дитини з колективом, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. У процесі гри дитина вчиться пізнавати  нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. Проте не кожна гра має суттєве освітнє та виховне значення, а лише та, яка набуває характер пізнавальної  діяльності.  Дидактична гра, яка має навчальне спрямування, поєднує нову, пізнавальну діяльність дитини із звичною для неї діяльністю, тим саме полегшуючи перехід від гри до серйозної розумової праці.

Даній проблемі сьогодні приділяється велика увага. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагогів і учнів.  У практиці навчання дидактичні ігри використовуються давно.  Дидактичну гру та її роль високо цінують науковці. Як відзначають дослідники                                                                                                        (В. М. Букатов , О. С Газман , Д. Н. Кавтарадзе , М. В. Кларін,      П. І. Підкасистий ,          Ж. С. Хайдаров , С. А. Шмаков та інші ) дидактична гра дозволяє підвищити активність , самостійність і зацікавленість учня в процесі пізнання , зробити навчальну діяльність особистісно значущою, полегшити процес придбання нових знань і умінь.  Розробкою видів дидактичних ігор займалися А. Н. Леонтьєв , А. С. Макаренко , С. Л. Рубінштейн,   К. Д. Ушинський , Д. Б. Ельконін , Н. П. Анікеєва , В. М. Букатов , О. С. Газман ,              Д. І. Кавтарадзе , М. В. Кларін , П. І. Підкасистий , Ж. С. Хайдаров,С. А. Шмаков.   Саме дидактичні ігри дозволяють підвищити сприйнятливість дітей до навчання, урізноманітнити їх діяльність, розвивають цікавість, дитячу творчість. Їх  можна використовувати під час викладання будь-якого предмета у початковій школі. У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

Так, зокрема К. Гросс зазначає, що гра — це вправи природних нахилів.  Граючи або виконуючи вправи, дитина розвивається., так само, як розвиваються м’язи під час фізичних вправ, розвиваються в іграх творчі здібності особистості.
В.О.Сухомлинський підкреслював, що гра — це вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається потік уявлень про навколишнє середовище. Це іскра, що запалює вогонь допитливості.

Російський педагог і психолог О.В. Беккер, досліджуючи дану проблему,виділяє три класи ігор:
- ігри , що виникають з ініціативи дитини - самодіяльні гри;
- ігри , що виникають з ініціативи дорослого , який впроваджує їх з освітньою та виховною метою ;
- ігри , що йдуть від історично сформованих традицій етносу - народні ігри , які можуть виникати як з ініціативи дорослого , так і більш старших дітей.
Кожен з перерахованих класів ігор , у свою чергу , представлений видами і підвидами .
До складу першого класу входять:

*гра – експериментування;

* сюжетні самодіяльні ігри - сюжетно освітня , сюжетно рольова , режисерська і театралізована .

Цей клас ігор є найбільш продуктивним для розвитку інтелектуальної ініціативи , творчості дитини.

Другий клас ігор включає  ігри навчальні - дидактичні , сюжетно  дидактичні, дозвільні , до яких слід віднести ігри-забави , ігри - розваги , інтелектуальні.

Третій клас ігор - традиційні чи народні . Історично вони лежать в основі багатьох ігор. Дослідження, проведені в останні роки , показали , що народні ігри сприяють формуванню у дітей універсальних родових і психічних здібностей людини ( сенсомоторної координації , довільності поведінки , символічної функції мислення тощо) , а також найважливіших рис психології етносу , який створив гру.

 

Крім того, О.В. Беккер зазначає, що, за характером пізнавальної діяльності, дидактичні ігри можна об`єднати у такі групи:

*ігри, які вимагають від дітей виконавської діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком;

*ігри, які вимагають відтворення дії. Вони спрямовані на формування обчислювальних умінь та навичок, навичок правопису;

*ігри, за допомогою яких діти змінюють задачі, приклади на інші, логічно пов’язані з ними;

*ігри, які мають елементи пошуку та творчості.

Слід наголосити, що дана класифікація не відтворює усього розмаїття дидактичних ігор. Дуже важливо, щоб учитель не розгубився у їх кількості, а навчився розрізняти власне дидактичні ігри та ігрові прийоми, які  найчастіше застосовуються у процесі навчання.  Прийоми активізації пізнавальної діяльності дуже різноманітні і мають широке застосування в процесі навчання. Одним з ефективних засобів, який викликає інтерес до навчання, є дидактична гра, яка активізує діяльність учнів і сприяє більш легкому засвоєнню навчального матеріалу.  Дидактичні ігри - це різновид ігор за правилами, мета яких - навчання і виховання дітей.

Дидактична гра має певну структуру, що характеризує гру як форму навчання і ігрову діяльність. Виділяються такі структурні складові дидактичної гри:
1) дидактична задача ;
2 ) ігрові дії ;
3 ) правила гри ;
4 ) результат.
Визначимо роль кожної складової.  Дидактична задача визначається метою навчання і виховного впливу . Вона формується педагогом і відображає його навчальну діяльність . Так , наприклад, у ряді дидактичних ігор відповідно з програмними завданнями з відповідних навчальних предметів закріплюється вміння скласти з літер слова , відпрацьовуються навички рахування . Ігрове завдання здійснюється дітьми. Дидактична задача в дидактичній грі реалізується через ігрове завдання . Вона визначає ігрові дії , стає завданням самої дитини.
Ігрові дії - основа гри. Чим різноманітніше ігрові дії , тим цікавіше для дітей сама гра і тим успішніше вирішуються пізнавальні та ігрові завдання. У різних іграх ігрові дії різні за їх спрямованості і по відношенню до граючих . Це , наприклад , рольові дії , відгадування загадок , просторові перетворення і т.д. Вони пов'язані з ігровим задумом і виходять з нього . Ігрові дії є засобами реалізації ігрового задуму , але включають і дії , спрямовані на виконання дидактичної задачі .
Правила гри. Їх зміст і спрямованість обумовлені загальними завданнями формування особистості дитини , пізнавальним змістом , ігровими завданнями та ігровими діями . У дидактичній грі правила є заданими . За допомогою правил педагог управляє грою , процесами пізнавальної діяльності , поведінкою дітей. Правила впливають і на вирішення дидактичної задачі - непомітно обмежують дії дітей , направляють їх увагу на виконання конкретного завдання з навчального предмета.
Підведення підсумків. Результат підводиться відразу після закінчення гри . Це може бути підрахунок очок ; виявлення дітей , які краще виконали ігрове завдання ; визначення команди - переможниці тощо. На цьому етапі також необхідно відзначити досягнення кожної дитини .
При проведенні ігор необхідно зберегти всі структурні елементи . Бо саме з їх допомогою вирішуються дидактичні завдання  Таким чином , дидактична гра - це гра тільки для дитини , а для дорослого - це спосіб навчання .
Зі сказаного вище можна сформулювати основні функції дидактичних ігор:
- функція формування стійкого інтересу до навчання;
- функція формування психічних новоутворень ;
- функція формування власне навчальної діяльності;
- функція формування загально навчальних умінь , навичок самостійної навчальної роботи;
- функція формування навичок самоконтролю і самооцінки ;
- функція формування адекватних взаємин і освоєння соціальних ролей.
Таким чином , дидактична гра - складне , багатогранне явище .
Для організації та проведення дидактичної гри необхідні наступні умови:
- наявність у педагога певних знань і умінь щодо дидактичних ігор;
- виразність проведення гри ;
- необхідність включення педагога в гру;
- оптимальне поєднання цікавості і навчання;
- засіб і способи , що підвищують емоційне ставлення дітей до гри;

-гру слід розглядати як не самоціль , а як шлях, що веде до виконання дидактичних завдань ;
- наочність в дидактичній грі повинна бути простою , доступною.

На кожному етапі уроку дидактична гра матиме певну мету і виконуватиме певну роль. На початку уроку мета гри - організувати та зацікавити дітей , стимулювати їх активність. У середині уроку дидактична гра має вирішити завдання засвоєння теми . У кінці уроку гра може носити пошуковий характер. Отже, на будь-якому етапі уроку гра повинна відповідати таким вимогам: бути цікавою , доступною , захоплюючою , включати дітей у різні види діяльності . Дидактична гра входить в цілісний педагогічний процес , поєднується і взаємопов'язана з іншими формами навчання і виховання молодших школярів.

Всюди, де панує, гра, немає нудоти, одноманітності. Ігри добре стимулюють і заохочують учнів до самостійної роботи, обов'язково ігри урізноманітнюємо, бо одноманітність набридає учням. Чим старші діти, тим ігри складніші. Для молодшого шкільного віку гра є природною діяльністю творчого характеру, тому для активізації пізнавальної діяльності та цікавості школярів на уроках української мови, математики, природознавства нами широко застосовуються дидактичні ігри. Адже вони стимулюють пізнавальну діяльність учнів, викликають позитивні емоції в ставленні до навчальної діяльності, її змісту, форм і методів здійснення. Увага школярів передовсім спрямована на ігрову дію. При цьому до процесів запам'ятовування, осмислення додаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль, із великим емоційним піднесенням, що дає можливість учням глибше вникати в завдання.

 

Як на мене, дана тема є актуальною, тому пропоную свій досвід роботи з огляду на проблему. Важливим у своїй роботі з дітьми вважаю розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами гри, впровадження особистісно орієнтованого навчання в освітній процес, створення сприятливих умов для формування особистості молодшого школяра.

Так, зокрема на уроках російської, української мов, читання  я застосовую як дидактичні ігри, так і різноманітні ігрові моменти, які сприяють активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. Відомо, що російська мова є  складним предметом. Інтерес до навчальної дисципліни слід розвивати саме у початкових класах. І тут прийдуть на допомогу дидактичні ігри, їх періодичне застосування на уроках. Саме дидактичні ігри допомагають урізноманітнити урок. Особливо доцільно  дидактичні ігри застосовувати на етапах повторення та закріплення навчального матеріалу. Найбільший інтерес у дітей викликають колективні чи групові ігри – ігри – змагання. Дуже активно проходить гра «Так» - «Ні» Якщо учень погоджується з твердженням, пише «Так», не погоджується – то «Ні». Так, наприклад, пропоную таке завдання:

*у слові зелений три склади;

*слово зелений починається з глухого приголосного звука;

*у слові зелений перший склад наголошений;

* у слові зелений усі приголосні звуки є твердими;

*  у слові зелений третій склад є відкритим.

Завдання такого характеру сприяють розвитку уваги, пам`яті, навчають учнів думати, аналізувати, робити висновки.

Крім того, пропоную учням і такі вправи:

Яка літера є зайвою і чому?

А         О              Д           Т                   Ш

У                           З                           Р

Е            Э              Б           Г              Ж          Ч

Знайди зайве слово. Поясни, чому воно є зайвим?

Сорока            дім          дінь

Ворона            бір          тінь

Горобець         ліс           лінь

Синиця           село          синь

Вивчаючи звуковий склад на уроках української мови, я пропоную учням виконати такі завдання у ході засвоєння нового матеріалу:

  1. Змініть першу літеру у слові, щоб утворилися слова з іншим значенням

Рік ( сік, вік, бік, пік); пий(лий, мий,ший, бий); лук (жук, бук).

Переставте у поданих словах звуки, щоб утворити з них слова з іншим значенням

Село (осел), пила (лапа), кабан (банка), гори (роги), палка (лапка), руки (кури). Такі види вправ збагачують словниковий запас учнів

Загадки - жарти

  1. Змінивши один приголосний звук на інший, перетворіть свійську тварину, що відзначається впертістю, на птаха (осел – орел).

Гора й долина. Що між ними? (й).

Що посеред землі стоїть? (м).

Чого немає в дині, а є в гарбузах, огірках? (р).

У ході роботи учні не тільки поглиблюють знання про звуки і букви, але  збагачують свій словниковий запас, вчаться співставляти, аналізувати, робити висновки. Дані вправи розвивають фонематичний слух, логічне мислення, увагу, пам`ять, навчають учнів розпізнавати звуки і правильно передавати їх на письмі буквами.

Крім того, на уроках читання, мови я використовую вправи зі скоромовками, застосування яких сприяє виробленню чіткої артикуляції, доброї дикції, розвиває мовлення, техніку читання.

Ці вправи можна проводити у ході закріплення вивченого матеріалу. Обирається ведучий, який зачитує скоромовки або записує їх на дошці. Кожний учасник гри тричі повторює скоромовку, хто ні разу не обмовиться, вважається переможцем.

Для організації колективної роботи дітям можна запропонувати такі скоромовки:

Три дроворуби на трьох дворах дрова рубають. Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятами. Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

Працюючи з поданими прикладами, можна запропонувати учням  виконати і такі завдання:

1)     виписати слова, у яких вживається м`який знак, пояснити правила вживання. Проілюструвати правила прикладами. Спираючись на власний досвід, учні пояснюють орфограму «Правопис Ь знака у словах».

2)     виписати у три колонки приклади, у яких Б = З; Б З.(Б – букви, З – звуки).

 

Б = З;                    Б З

Три                     своїми                  росить

рубають                                           трьох

3)     виконати фонетичний розбір слова своїми.

4)     письмо по пам`яті.

Цікавими для учнів будуть завдання на розв’язання логогрифів – це такі загадки, за умовами яких з певного слова шляхом додавання, відкидання або вставки звука ( чи складу) утворюється нове слово.

Люблять нас усі збирати після дощику в ліску,

А як букву Г відняти, будемо плавати в ставку.(Гриби – риби).

Відомо, що у ході роботи на уроці молодші школярі швидко втомлюються. Необхідно зробити паузу і провести  фізкультхвилинку.

Стали  рівно, руки в боки і зробили три підскоки.

Повернулися направо і наліво теж, стали прямо,

Спинку рівно, за поставою, ти, стеж, щоб здоровим, сильним будь,

Про зарядку не забудь. (авторський).

Цей віршик швидко заучується напам`ять, тому в подальшому проведення хвилинки здоров`я можна доручити  будь – якому учневі з класу.

Повторюючи правила на вивчені орфограми і пунктограми, можна з дітьми провести таку гру. За допомогою міміки і жестів однокласник представляє  картину, а учні, які сидять у класі, повинні відгадати, що їм показують. Три учні демонструють своє вміння. Діти потім визначають, хто з них був найбільш точним, зображуючи певні предмети, явища.

Вийшло сонечко яскраве,

Освітило все навколо.

Станьте, діти, дружно в коло

Й подивіться, ви, довкола.

Сяє в променях земля,

Зеленіють луки,

Бережімо рідну землю, докладаймо руки.

(авторський)

Після гри учні списують з дошки текст і виконують завдання. Пропонуємо дітям знайти у даному тексті вивчені раніше пунктограми і орфограми, прокоментувати їх.

У грі «Чиє слово довше?» можуть брати участь 3 і більше учнів. Спочатку називають односкладове слово, потім двоскладове, трискладове і так далі. Кожний наступний учень називає слово, довше на один склад. Учень, який не може підібрати слово з відповідною кількістю складів, вибуває з гри. Виграє той, після кого не можна назвати довшого слова.

Як приклад, для проведення гри  можна запропонувати такі слова: день, денний, щоденний. Край, крайній, країна, Україна, українського, україномовний, українізувати.

Одним з видів граматичної гри є кросворд, який сприяє розвитку творчих здібностей учнів, тренує пам'ять. Робота з кросвордом можлива на усіх етапах уроку. Логічні завдання кросвордів добираються з урахуванням вікових особливостей учнів. Для молодших школярів можна запропонувати такі кросворди.

Кросворд – жарт. У кожний горизонтальний рядок запишіть слово, що складається з семи звуків і двох складів. У кліточку можна вписувати лише одну букву або знак.

С

 

 

 

 

С

 

 

 

 

С

 

 

 

 

С

 

 

 

 

С

 

 

 

 

Відповідь: стрибай,стривай, стримай,стривож, стринож

Впишіть  у квадрат слова, які складаються з чотирьох звуків, так, щоб їх можна було прочитати у горизонтальному та вертикальному напрямках.

Р

У

К

А

У

 

 

 

К

 

 

 

А

 

 

 

Відповідь: рука, удар, кава, араб.

Виграє той, хто скоріше за всіх виконає завдання.

Вивчаючи тему «Тверді і м`які приголосні», учитель може провести таку гру: на переносній дошці записані слова. Учасники гри підбирають до них такі, які відрізняються лише м`якістю (в одному випадку) або твердістю (в другому випадку) одного й того ж звука. Виграє той, хто першим виконає це завдання.

Слова для гри: 1.Кін, лук, раба, повід, друк, лан, стан. 2. Синь, зняти, злізь, сюди, рись.

Гра «Хто швидше; хто більше?» Із кожної букви даного слова необхідно придумати інші слова: коса, роса, лань, казка, дрова.

 

Гра «Хто більше придумає слів із даного слова, використовуючи тільки ці букви ?» Наприклад: зоряний, зорянка (зоря, мир, ріг, сила).

 

Підбирання синонімів, антонімів, омонімів:

1) сміливий, мужній;

2)       ранок - вечір, малий - великий, далеко — близько, стояти - сидіти;

3)   ключ – від дверей; ключ – журавлиний

 

Гра «Шифрувальник»

Мета: розвиток фонематичного слуху, логічного мислення, збагачення словникового запасу учнів.

Хід гри: діти грають у парах, один учень виконує роль шифрувальника, другий відгадує слова.

Шифрувальник задумав слова та зашифрував їх. Гравці намагаються розшифрувати слова, словосполучення, речення.

Жолка, рілката, симка, чукра.(ложка, тарілка, миска, ручка);

Гідлена  носце  (лагідне сонце);

Лосного  васюпіть хапти  (Голосно співають птахи.)

Приклади для гри:

Рапат, шакод, кажник, дайрек, вередо ( Парта, дошка, книжка, крейда, дерево);

Азкак, сяпні, дакзага, лосво (Казка, пісня, загадка, слово).

Учень не тільки відгадує слова, але й знаходить серед них зайве.

У молодших класах можна проводити такі ігри, як  «Хто швидший», «Естафета», «Ланцюжок», «Докажи(допиши) слово», «Подивися і запам'ятай», «Вгадай, що написано», «Вгадай питання», «Аукціон» тощо. Практика показує, що завдяки ігровим вправам учні запам'ятовують у два-три рази більше слів, ніж на звичайному зайнятті. Гра дає можливість задіяти зорову і слухову активність дітей. Ігрові завдання сприймаються дітьми з цікавістю, а дух змагання, характерний для ігор, є потужною мотивацією навчання. Учитель має бути людиною творчою. У гармонії творчості і навчання - основа педагогічної майстерності учителя.

 

Література:

Підласий І.П. Педагогіка початкової школи - М. 2001 - с.199.

Селевко Г.К.Сучасні освітні технології. М.: 2001.

Щукіна Г. І. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів. М.: 1988 .- 208 с.

Шпунтів А.І. Роль навчально-пізнавальних та виховних завдань на уроках навчання грамоти / / Початкова школа. - 1993.

 

-----------------------------------------

 

Корисні посилання

Електронні книги - Основа

Adobe Acrobat

Онлайн -перекладач

Онлайн-конвертер pdf файлів в doc

Расширения для Joomla

Як дізналися про наш сайт

Виберіть одну відповідь
 


Авторизація

Пошук

Увага Конкурс!

Інтернет-урок

Подати заявку на конкурс

"Інтернет-урок"

Контакти

Поштова адреса:

«Учительський журнал он-лайн»

ВГ «Основа», вул. Плеханівська, 66, оф. 5, м. Харків, 61001

Адміністратор порталу:

Тел. : (+3057) 731-96-33

e-mail:


© 2022 ТОВ «ВГ «Основа».

© 2014 Вчительський Журнал он-лайн. Всі права захищено.
© 2006-2009 Українська локалізація: Joomla! Україна. Всі права захищено!
Joomla! - безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU/GPL.

 

Редакція порталу «Учительський журнал он-лайн» може не поділяти точки зору автора та користувачів порталу, які висловлюються у формі коментарів до статей, повідомлень на форумі тощо.  Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв і т.п. Матеріали публікуються в авторському варіанті, ілюстрації, пунктуація і лексика авторські. Претензії не приймаються. Матеріали не рецензуються.