Фактор часу - основна міра процесу і продуктивності - відіграє важливу роль в суспільстві.
В епоху науково-технічного прогресу все очевиднішим стає дефіцит часу вчителя і керівника школи. Проблема розумного використання часу в школі стає дедалі гострішою. Значення часу в педагогічній праці настільки зросло, що здатність уміло розпоряджатися ним стала однією з головних рис особистості.
Дослідження і практика свідчать, що обсяг фізичних і інтелектуальних, нервово-психологічних навантажень, які випадають на долю керівників школи, дуже великий. З деяких об'єктивних і суб'єктивних причин педагогічна діяльність учителя ускладнюється, збільшується його навантаження. Це стосується і завуча, який також готує і проводить уроки. Особливо негативно впливають на стан завуча раптові і (нерівномірні навантаження, які, мабуть, певною мірою неминучі в роботі всякого керівника і виникають в роботі керівників школи внаслідок специфіки педагогічної праці, насиченої безліччю складних психологічних ситуацій.
Російський фізіолог М.Є. Введенський визначив основні умови підвищення працездатності: 1) у будь-яку працю треба включатися поступово; 2) у роботі слід додержувати певного ритму; 3) робота має бути послідовною і систематичною; 4) у процесі роботи треба правильно чергувати працю і відпочинок, замінювати одні форми праці іншими; 5) сприятливе ставлення колективу (суспільства) до праці« М.Є.Введенський писав: «При вмілому розподілі розумової праці можна не тільки розвивати величезну щодо своєї продуктивності роботу, але й при цьому зберегти на довгі роки, можливо на все життя, розумову працездатність і загальний тонус своєї життєдіяльності. Стомлюються і знемагають не стільки від того, що багато працюють, а від того, що погано працюють».